Дослідники з Медичного коледжу Бейлора та Інституту методистів Х’юстона виявили раніше невідому та несподівану форму стресу, яка запускає процес, що йде організму на користь.
Хроматинами називаються структури, які формують білки гістони – навколо них обертаються нитки ДНК у ядрах клітин. Інші білки скручуються навколо хроматину та утворюють складніші конфігурації.
У складі хроматину відбувається реалізація генетичної інформації, тому він тісно пов’язаний з ДНК. Порушення цих структур веде до змін експресії генів. Спочатку дослідники ставили експерименти на пекарських дріжджах — вони вводили їм дози генів гістону, щоб спровокувати так званий хроматиновий стрес, тобто зміни у структурах хроматину.
Передбачалося, що модифіковані дріжджі проживуть менше, але все виявилося точно навпаки — новий вид стрес збільшив їх довговічність. Така ж реакція була у круглих черв’яків, мух-дрозофілів та ембріональних клітин мишей.
Вчені думають, що теж властиво і людині. Якщо це припущення підтвердиться у подальших дослідженнях, дослідники зможуть знайти спосіб вплинути на процес старіння.
